пустеля

пустеля
-і, ж.
1) Великий (зазвичай посушливий) простір із бідною рослинністю або позбавлений рослинності. || перен. Великий, безмежний простір чого-небудь, позбавлений ознак життя.
2) Відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "пустеля" в других словарях:

  • пустеля — [пусте/л а] л і, ор. леийу …   Орфоепічний словник української мови

  • пустеля — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • пуща — пустеля, відлюдне місце; пуща …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • пустельний — а, е. 1) Прикм. до пустеля 1). || Власт. пустелі. ||Який живе або росте у пустелі. 2) Безлюдний або малолюдний; порожній …   Український тлумачний словник

  • пустиня — і, ж. 1) Те саме, що пустеля. 2) заст. Запустіння …   Український тлумачний словник

  • безлюддя — 1) (відсутність людей), безлюдиця, безлюдство, відлюддя; пустка, пустеля (місце, де немає людей перев. зі сл. стати , перетворитися й под.) 2) див. глушина 1) …   Словник синонімів української мови

  • Атакама — іменник жіночого роду пустеля в Південній Америці …   Орфографічний словник української мови

  • Гобі — іменник середнього роду пустеля в Центральній Азії …   Орфографічний словник української мови

  • Калахарі — іменник середнього роду пустеля в Африці …   Орфографічний словник української мови

  • Каракуми — множинний іменник пустеля …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»